Проблемна тема над якою працюю

„Патріотичне виховання дітей дошкільного віку."
Проблемна тема патріотичного виховання дошкільників сьогодні є однією з найголовніших у пріоритетних напрямках роботи ДНЗ.Загальні зміни в суспільстві та державі,політична нестабільність сьогодення обумовлюють необхідність формування у дітей дошкільного віку високих етичних і морально- психологічних якостей,серед яких важливе місце посідають патріотизм,громадянськість,відповідальність за долю Вітчизни і готовність до її захисту.У зв'язку з цим значно зросла роль ДНЗ у підвищенні статусу патріотичного виховання в дошкільній освіті через оновлення його змісту і структури.
Під патріотичним вихованням розуміють взаємозв'язок дорослого і дітей у суспільній діяльності та спілкуванні,що спрямоване на розкриття і формування в дітей загальнолюдських моральних якостей особистості,залученні до джерел національної культури,природи рідного краю,виховання емоційно-дієвого ставлення,почуття прихильності.
Дошкільний вік як період становлення особистості має свої потенційні можливості для формування вищих моральних почуттів,до яких і належить почуття патріотизму.
Патріотичне почуття за своєю природою багатогранне,воно об'єднує всі сторони особистості:моральну,трудову,розумову,естетичну,а також фізичний розвиток і передбачає вплив на кожну зі сторін для отримання єдиного результату.

Патріотичне виховання дошкільників має розв'язувати широке коло завдань.Це не лише виховання любові до рідного дому,сім'ї,дитячого садка,але й виховувати шанобливе ставлення до людини-трударя та результатів її праці,рідної землі,захисників Вітчизни,державної символіки,традицій держави,загально-народних свят.


Основні напрямки патріотичного виховання:
- формування уявлень про сім'ю, родину, рід і родовід;
- краєзнавство;
- ознайомлення з явищами суспільного життя; 
- формування знань про історію держави, державні символи;
- ознайомлення з традиціями і культурою свого народу;
- формування знань про людство.


Основні завдання патріотичного виховання:
- формування любові до рідного краю (причетності до рідного дому,сім'ї,дитячого садка,міста);
- формування духовно- моральних взаємин;
- формування любові до культурного спадку свого народу;
- виховання любові,поваги до своїх національних особливостей;
- почуття власної гідності як представників свого народу;
- толерантне ставлення до представників інших національностей,до  ровесників,батьків,сусідів,інших людей.

Методи і форми роботи з патріотичного виховання:
- Екскурсії вулицями рідного міста,до історичних пам'яток,визначних місць;
- розповідь вихователя;
- бесіди з цікавими людьми;
- екскурсії;
- спостереження;
- дидактичні,сюжетно- рольові ігри;
- заняття з циклу "Українські цікавинки";
- розгляд ілюстративних матеріалів;
- читання та інсценування творів художньої літератури;
- слухання народної,класичної,сучасної музики;
- розглядання творів образотворчого і декоративно- прикладного мистецтва;
- розв'язування проблемних ситуацій;
- запрошення членів родин у дитячий садок;
- спільні з родинами виховні заходи;
- виставки,конкурси;
- св'ята,розваги.

Для патріотичного виховання важливо правильно визначати віковий етап на якому стає можливим активне формування у дітей патріотичних почуттів.Найсприятливішим для початку систематичного патріотичного виховання є середній дошкільний вік,коли особливо активізується інтерес дитини до соціального світу,суспільних явищ.
Концепція дошкільного виховання в Україні (1993) сповідуючи історичний підхід до патріотичного виховання дітей дошкільного віку,активізує його народознавчі,українознавчі та краєзнавчі напрями. На це орієнтують і різноманітні програми дошкільного виховання.
У розділі "Дитина і навколишній світ" програми виховання "Українське дошкілля" окреслено завдання ознайомлення дітей з явищами суспільного життя за напрямами,зміст яких поглиблюється у кожній наступній віковій групі. Вже у молодшій групі діти мають знати назву рідного міста (села),а в середній повинні мати певні уявлення про Батьківщину ("Батьківщина- це місце,де люди,які мають спільну батьківщину- це народ,а ті,що народилися і живуть в Україні- український народ. У народі з роду в рід передаються мова,пісні,повага до старших,любов до дітей і рідного дому. Програма передбачає формування у дітей уявлень про історію рідного міста(села), походження його назви і назв вулиць географічні та історичні пам'ятки рідного краю.
Базовий компонент дошкільної освіти в Україні орієнтує на опанування знань про нашу державу,виховання поваги до державних символів. Старші дошкільники мають знати прапор,гімн,герб України,назву її столиці,географічні назви,пам'ятні місця. Цій меті підпорядковані заняття "Ми живемо в Україні,ми дуже любимо її".

Важливим напрямом патріотичного виховання є прилучення до народознавства- вивчення культури, побуту, звичаїв рідного народу. Дошкільників ознайомлюють з культурними і матеріальними цінностями родини і народу, пояснюють зв'язок людини з минулими і майбутніми поколіннями, виховують розуміння смислу життя,інтерес до родинних і народних традицій. Народознавство виховує у наших малят моральні,патріотичні,естетичні,творчі задатки. Якщо враховувати виховну силу народної казки,пісні,вишиванки,то вони є найважливішими засобами розвитку дитячої особистості.


Доцільним у патріотичному вихованні дітей дошкільного віку є використання творів художньої літератури,в яких ідеться про історію і сьогодення України,життя дітей і дорослих.
Без любові до Батьківщини,готовності примножувати її багатства,оберігати честь і славу,а за необхідності- віддати життя за її свободу і незалежність,людина не може бути громадянином. Як синтетичне якість,патріотизм охоплює емоційно- моральне,дієве ставлення до себе та інших людей,до рідної землі,своєї нації,матеріальних і духовного надбань суспільства.

Немає коментарів:

Дописати коментар